Тома Дошна, дегтяр з Білянки
Під час 44 Лемківской Ватри в Ждині мав місце показ традиційного випалюваня дегтю, пригадуючий споконвічну традицію лемківских дегтярів з Білянки в горлицким повіті.
Презентацію зрихтував Тома Дошна — нащадок білянских дегтярів і продовжитель той винятковой традиції. Презентація приближила участикам Ватри давний спосіб добуваня дегтю, як тіж знаня і звички, котри через поколіня передавалися в білянских родинах.
Деготь то густа, темно-брунатна субстанція, яка творится в рамках сухой перегонки дерева. На Лемківщині використовували деготь м.ін. в народній медицині, до консервуваня дерева і шкіри і до ріжних праць на ґаздівці. В Білянці дегтярство до 1947 рока било важливим джерелом додаткового прибутку мешканців.
Показ Томи Дошни то не лем презентація давнього способу роботи. То передовшитким дія на користь збереженя традиційного ремесла і історичной спадщини Лемківщини — знаня, котре без передаваня наступним поколіням могло би безповоротно загинути.
Podczas 44. Łemkowskiej Watry w Zdyni odbył się pokaz tradycyjnego wypalania dziegciu, nawiązujący do wielowiekowej tradycji łemkowskich dziegciarzy z Bielanki w powiecie gorlickim.
Prezentację przygotował Tomasz Doszna — potomek bielaneckich dziegciarzy i kontynuator tej wyjątkowej tradycji. Pokaz przybliżył uczestnikom Watry dawny sposób pozyskiwania dziegciu oraz wiedzę i umiejętności, które przez pokolenia były przekazywane w bielaneckich rodzinach.
Dziegieć to gęsta, ciemnobrązowa substancja otrzymywana w procesie suchej destylacji drewna. Na Łemkowszczyźnie wykorzystywano go m.in. w medycynie ludowej, do konserwacji drewna i skóry, a także w gospodarstwie. W Bielance dziegciarstwo do 1947 roku stanowiło ważne dodatkowe źródło utrzymania mieszkańców.
Pokaz Tomasza Doszny jest nie tylko prezentacją dawnego sposobu pracy. To przede wszystkim działanie na rzecz zachowania tradycyjnego rzemiosła i historycznego dziedzictwa Łemkowszczyzny — wiedzy, która bez przekazywania jej kolejnym pokoleniom mogłaby bezpowrotnie zaginąć.
